Ще у древні часи у деяких монастирях виникла традиція непрестанної молитви. Хоча постійна особиста молитва є обов'язком кожного монаха, у окремих монастирях, з особливо суворим аскетичним уставом зародився звичай, коли молитва і богослужіння не припинялися навіть уночі – ченці почергово вершили молитву. Так з V ст. в Константинополі відомий монастир, що називався "обителлю неусипаючих".

Донині в Зимненській обителі, як і в багатьох монастирях живе цей древній звичай. Монахині читають Псалтир, почергово змінюючи одна одну. Цей відповідальний послух молитви несуть черниці старшого віку. Щодня Псалтир прочитується кілька разів, - разом з тим сестри поминають записки з іменами тих, хто попросив їхньої молитви.

Тиха ніч опускається на землю. Втомлені, відпочивають бурхливі міста та натруджені села, а на Святій горі смиренно підноситься до неба щира чернеча молитва за прочан і благодійників, святу обитель, рідну Україну та увесь світ...