Успенський собор є головною домінантою архітектурного ансамблю Святогорської обителі та її головним храмом. Ця древня святиня, що прикрашає своїм виглядом волинські краєвиди на багато кілометрів навкруги, чимало бачила на своєму віку.

Часи розквіту і благоденства змінялися руїною та запустінням. Храм прикрашали золотом і розстрілювали з гармат, в ньому звершували богослужіння і влаштовували склади та стайні. Попри все, він вистояв, і нині гордо височіє цей білокамінний храм на Святій горі, стрімко підносячи у небесну блакить свої золоті куполи.

Перший храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці, за переданням, збудував на цьому місці святий рівноапостольний князь Володимир, заснувавши тут у 1001 році монастир. Храм був дерев'яним, а тому не вистояв довго у вирі століть. Час і непогода, вражі облоги і підпали – усе це стало причиною руйнації першого храму.

У 1495 році князь Федір Чарторийський збудував на місці старої церкви новий красень-храм, використавши добірну плінфу та передові технології того часу.

Протягом віків у цьому храмі молилися багато поколінь українців. Ченці і священики, прості волинські селяни та князі були його парафіянами. У древньому пом'яннику Успенського храму є імена відомих покровителів монастиря: князів Чарторийських, Сангушків, Четвертинських, Корецьких, Вишневецьких, Радзивиллів, Киселів, Виговських, багатьох єпископів та київських митрополитів.

У новітні часи Успенський собор відвідували три президенти України, та інші відомі люди. Щоденно тут бувають сотні прочан з усієї України, гості з-за кордону та волинські школярі.

Як і колись, цей древній храм кличе людей різного віку, стану та звання. Кожен, хто переступає його поріг донині знаходить тут утіху в горі, розраду в розпачі, зцілення у немочі.

В Успенському соборі зберігається головна святиня Святогорської обителі – Зимненська чудотворна ікона Божої Матері. Є тут й інші реліквії – древні образи та святі мощі. Це частки мощей святителя Миколая Чудотворця, засновника монастиря святого рівноапостольного князя Володимира, преподобного Серафима Саровського, первомученика архідиякона Стефана та преподобного Авраамія Працелюбного.

Храм прикрашає мистецьки виготовлений різний позолочений іконостас, який складається з трьох ярусів. На першому, згідно традиції, вміщуються Царські ворота, ікони Господа Іісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих дияконів Лаврентія та Стефана, а також ікона покровителя обителі – святого рівноапостольного князя Володимира та храмовий образ Успіння Божої Матері. На другому ярусі – зображення Тайної вечері та ікони старозавітних пророків. Третій ярус вінчає ікона Воскресіння Христового з предстоящими ангелами.

На чотирьох колонах в центральній частині храму розміщено образи Пресвятої Богородиці, що вражають своєю величчю та витонченим живописом – це ікони Божої Матері Почаївська, Казанська, Іверська та Скоропослушниця.

Стінний живопис Успенського собору представляє сцени з новозавітної священної історії, о також образи святих. Південну стіну прикрашає оригінальний образ усіх святих Волинської землі, що йдуть назустріч Христу-Спасителю. В олтарній абсиді зображено Пресвяту Богородицю з Передвічним Немовлям на руках, в оточенні херувимів. Рідкісним та незвичним є зображення Едемського саду на західній стіні храму.